Zefirium Vegan – «За світ без жорстокості… але й без жорстких обмежень»

Всі мають улюблені десерти дитинства: для когось це згущене молоко та цукерки «корівка», для когось печиво «картопля», а для багатьох — пухкий і ніжний зефір, що тане в роті багатством смаків. Оскільки світ стрімко рухається в напрямку plant-based, чимало кондитерів відмовляються від використання молока, яєць та інших продуктів тваринного походження. Ліза Поліщук — одна з творчих майстринь, котра знайшла спосіб зробити не альтернативу традиційного зефіру, а щось набагато смачніше та вишуканіше! Познайомимось із крафтовим виробництвом Zefirium Vegan?

Розкажи, що тебе надихнуло на створення веганського зефіру? Яка історія створення Zefirium Vegan?

Готувати я полюбила ще у сім років, коли ми зі шкільною подругою взяли книгу рецептів моєї мами та приготували перше в житті печиво з корицею… Чесно кажучи, половина згоріла, але це мене не розчарувало, а навпаки — здалося мені чудом! Коли я готую, то відчуваю себе художником. Творцем, який малює кольором, смаком і ароматом. Сам процес мене дуже надихає, обожнюю його кожною клітинкою свого тіла.

Я ніколи не готую за рецептом: вивчаю техніки та досліджую кулінарію як науку. З 18 років полюбила випічку, вона мене затягнула, і вже через рік я намагалася робити торти на замовлення. Працюючи кухарем і кондитером, я завжди мріяла про своє, але класичні десерти мене не влаштовували, тож я продовжувала досліджувати. Коли я перейшла на рослинне харчування, я зацікавилася дослідженням веган-десертів і помітила величезну «білу пляму»: веган-зефіру практично не було! Це і стало моїм моментом БІНГО!

Я завжди вміла робити зефір за традиційним рецептом і була впевнена, що навіть без яєць у мене все вийде. Тоді я пішла з роботи та витратила всі свої збереження щоб придбати необхідну техніку, стелажі та купу іншого. Спочатку все було зовсім не так, як в ідеальній картинці у моїй голові: два місяці нічогісінько не виходило… в інтернеті не було жодного рецепту оптимальної формули виготовлення рослинного зефіру. Відверто кажучи, тоді у мене почалася паніка, але тривала вона недовго: я вирішила, що шляху назад немає, тож час взяти на себе відповідальність і довести справу до кінця.

Так і почалися три місяці невпинної роботи та навчання. Купа зіпсованих продуктів та «зефірних ляпок» у смітник, купа нервів та навіть сліз. Після двох місяців, нарешті, зефір почав виходити, але стояло інше питання «як і кому його тепер продавати?». Я занурилася у світ соцмереж і просування свого бізнесу через створення корисного і якісного контенту. До цього в мене не було жодних навичок: навіть лого ми з подругою зробили прямо в телефоні. 2 травня 2019 року я написала на сторінці в Інстаграм: «Тепер зефір без яєць можете скуштувати й ви», і одразу отримала перше замовлення.

В чому ти вбачаєш місію свого маленького бізнесу?

Я за світ без жорстокості … але й без жорстких обмежень. Хочу, щоб такий традиційний слов’янський десерт, як зефір залишився, але без необхідності експлуатувати тварин для його виготовлення.

Я хочу щоб у людей, які дотримуються рослинного харчування, було різноманіття смаків. Хто захоче їсти лише горіхові тортики та сухофрукти? З часом це набридає, чи не так?

Моя місія — показати, що можна інакше. Можна етично, але без відмови від улюблених смаків та кулінарних традицій.

Розкажи трішки про свій зефір: як відбувається його розробка, які його основні переваги? Чому його дійсно варто спробувати?

На розробку зефіру мені знадобилося близько двох місяців, але, якщо чесно, я досі на шляху розробки ідеальної формули. Зефір — це дуже капризний продукт, який потребує чіткості виконання. Для мене найважче — це зрозуміти механізм взаємодії продуктів: як, коли й для чого додавати, які повинні бути інгредієнти. Це справжня наука, ніяк не інакше. І одна справа робити це самій, а уявіть як важко пояснити іншим!

Мій зефір — повністю без продуктів тваринного походження, з натуральними та якісними складниками. Він без барвників, ароматизаторів, консервантів, а такий насичений колір і аромат отримує лише через збільшення частки фруктів. Вони проходять мінімальну термічну обробку, і не втрачають смаку та кольору завдяки спеціям, таким як куркума. В моєму зефірі менше цукру, тож він не є таким солодощавим, як магазинний, а деякі смаки навіть з яскравою кислинкою. В ньому немає жиру, а калорійність становить близько 270 ккал на 100 грамів, що для десерту є нормою. Нарешті, в нього особлива текстура: деякі кажуть «не відрізнити!», але я вважаю, що різниця все ж є і це круто! Якби різниці зовсім не було — було б не цікаво.

Розкажи трішки про клієнтів. Чи купують твій зефір люди, які дотримуються традиційного харчування?

В мене просто найкращі клієнти! Не знаю, чи всім так щастить, але я обожнюю кожного.

Я вже маю багато постійних клієнтів, які зі мною від самого початку. Зазвичай ті, хто пробує мій зефір хоча б разочок, повертаються ще й ще. Більшість моїх клієнтів, звісно, вегани та вегетаріанці, проте є експериментатори та поціновувачі десертів, корисних для здоров’я та фігури. Мій зефір також полюбляють діти, бо він цікавий на смак і колір!

Які зефірки є твоїми фаворитами, а які смаки частіше обирають клієнти?

Взагалі в мене поки монопродукт і в асортименті лише дев’ять постійних смаків зефіру. Вони підібрані так, що кожен знайде свій улюблений: від класичніших (яблуко та полуниця) до нестандартних (лаванда та кава). Від кисленького зефіру зі смаком лимону до найсолодшого зі смаком банан-шоколад.

Мій особистий фаворит — банан-шоколад, я обожнюю це поєднання Ніжний банан з екстрачорним бельгійським шоколадом. Мммм….Так! Він точно мій фаворит. І лимон! Не можу не згадати зефір зі смаком лимону.

Чи плануєш в майбутньому розширювати бізнес і збільшувати асортимент смаків чи навіть солодощів?

Так, планую! Але наразі це не моя основна ціль. Я не стараюся пригнути вище голови, щоб швидко розширювати асортимент. Вважаю, що всьому свій час, і для певних дій треба вирости морально й не спішити, щоб потім не було паніки, стресів та ранньої сивини.

Я працюю, тому що люблю свою роботу. І я буду працювати лише з відчуттям внутрішнього балансу, комфорту й гармонії. Звичайно, я планую розширювати асортимент продукції, деякі нові позиції вже навіть на етапі ранньої розробки. Але нічого конкретного поки говорити не буду 😉

Чи вважаєш, що рослинні бізнеси, як твій, є перспективними в Україні? Що потрібно, аби прискорити цей процес?

О так! Моє серце радіє, коли на ринку з’являється щось новеньке. Люблю слідкувати за світом рослинних солодощів, ресторанів, кафе та магазинів. Це моя стихія!

Все більше людей відмовляються від продуктів тваринного походження, стають свідомішими у цьому питанні… вже навіть ЗМІ та радіо не мовчать. Звісно, це перспективно. Я вірю, що світ з часом повністю перейде на рослинне харчування на — звісно, якщо не трапиться ніякої катастрофи до того часу 😄

А щоб прискорити цей процес, треба бути сміливішими! Є ідея — дійте! Хочете свій стартап? Вперед! Все, що вас зупиняє — ви самі! Тож не бійтеся щось робити — бійтеся не зробити нічого.

Alevtyna Kozachok
Координаторка UA Plant-Based