На Бесарабському ринку знаходиться заклад, який точно знають всі прихильники рослинного харчування Києва. Тут є все: бургери, піца, лаваш-роли, хот-доги, супи, боули, солодощі… Звісно, подібне можна спробувати у багатьох місцях. Однак тут всі страви без виключення смачні, 100% рослинні та дійсно приготовані з любов’ю.
Ми завітали до сімейного закладу ВеГаНуТі та дізналися як виник культовий заклад Києва, хто створює їхні смачнезні страви та як вони переживають цей складний для закладів харчування період.
Розкажіть трішки про себе і свою команду.
Мене звати Жанна, я та моя кума є засновницями закладу ВеГаНуТі. В нас завжди були спільні проєкти, і цей не є виключенням. Раніше у нас була художня майстерня: ми робили власні вироби та продавали їх, їздили по фестивалях.
Як саме виникла ідея створювати бізнес з рослинного харчування?
У мене завжди було хобі готувати. Я готувала для себе і для родини. Потім так сталося, що я перестала вживати їжу тваринного походження. Страви, які я готувала, завжди подобались моїм родичам та друзям. Вони дивувались, що їжа без м’яса може бути такою
смачною.
Якось ми були на фестивалі та спостерігали за тими, хто торгує їжею. З мистецтвом на той час ставало все гірше і гірше, тож ми вирішили спробувати продавали на фестивалі страви, які я готувала вдома. Першим фестивалем був Kyiv Vegan Boom, а вже за три місяці ми організували виїзний фудкорт. Два роки їздили по фестивалях від маленьких до великих. У нас з’явилися постійні клієнти, тож ми вирішили взяти невеличку локацію на Бесарабці. Карантин вніс свої корективи, фестивалі зійшли на «ніт», тож понад рік тому ми почали розвивати свій заклад.
Як ви взагалі пережили цей рік? Чи можливо створити успішний бізнес на рослинному харчуванні на вашому прикладі?
Зробити прорахунки за минулий і цій рік навіть профі не змогли б. Багато хто позакривався. Ми працюємо самі, тому тримаємось на
плаву. Рік працювали майже без вихідних. Інші бізнеси, мабуть, роблять все по-іншому: беруть кредити, роблять одразу класну інфраструктуру та рекламу. Ми у нашій державі трохи побоюємось брати кредит, тож розраховуємо тільки на себе. Як одна дівчинка якось сказала: це в нас не бізнес, а самозайнятість.
Як вважаєте, які перспективи в Україні щодо популяризації рослинного харчування? Що для цього потрібно?
Потрібно, щоб це підтримувала влада. Потрібна якась інформаційна політика, що веганство – це не секта, не збочення і не хвороба. Треба спростовувати ці міфи. Веганство – це передовсім про етичність, а не про здоров’я. Якщо щодня їсти бургери, навіть веганські, то це не корисно.
Також треба робити тематичні передачі на ТВ. Є відомі люди, навіть серед українців, які можуть розказати про свій досвід. Популяризацію рослинного харчування треба робити виключно в позитивному сенсі. Класно буде перекласти фільми про веганство на українську мову. Є тематичні свята: день веганства, день вегетаріанства. Відомі люди могли б зробити пост та привітати зі святом на своїй сторінці. Якщо є день без паління, чому не може бути дня без м’яса?
Насправді за ці п’ять років багато що змінилось. Тобто люди чують, думають, сприймають.
Якою стравою ви найбільше пишаєтесь в вашому закладі? Хто є їх створює?
Всіма. Тому що всі вони перевірені досвідом і попитом (окрім піци, яка тільки нещодавно з’явилась). Ми удвох пробуємо страви самі, а потім пропонуємо скуштувати їх постійним клієнтам. Зазвичай відразу є результат: або робимо, або ні. Хоча взагалі всі наші страви вже відшліфовані на фестивалях.
Що вас надихає на кулінарні експерименти?
Мета. Розповсюдження веганського способу життя і розширення своїх локацій. Хочемо в майбутньому зробити власну мережу. Хочемо, щоб люди знали, що рослинне харчування – це смачно, в міру корисно, і перш за все – етично. Якщо є інші продукти, яке ми маємо право забирати чиєсь життя? Чому собак ми не їмо, а інших тварин ми вважаємо не достатньо «хорошими» і не вартими життя?
Як ставитесь до рослинного м’яса? Продукцію яких виробників використовуєте? Яка вам найбільш подобається?
В нас є рослинне м’ясо від Beyond Meat, є Garden Gourmet та Eat me At. Це виробники рослинних фаршів. По складу мені більше подобається український Eat me At, хоча на смак він трошки програє Beyond Meat. Класно, що є альтернативи, хоча на, мою думку, заміна м’яса необов’язкова, бо є багато веганських продуктів, які не
поступаються замінникам.
А ви говорите про свою філософію етичного життя, спілкуючись з клієнтами?
Ми знаходимось у центрі міста, повз нас проходить велика кількість людей. В нас є страви, які ми точно знаємо подобаються всім — наприклад, чизбургери. Майже щодня є відгуки, що люди б ніколи
в житті не відрізнили нашу їжу від «звичайної» продукції та навіть не здогадувались, що їжа рослинного походження може бути такою смачною. Насправді багато людей вживає купу рослинної їжі і навіть не здогадуються, що у ній немає м’яса.
Якщо людина налаштована на розмову, то ми з радістю ділимося
інформацією. Навіть якщо людина пів року ходить до нас на обід, я думаю багато тварин нам будуть вдячні. Тобто рухаємось маленькими, але дієвими кроками. Веганський спосіб життя треба підносити так, щоб тебе почули та сприйняли. Агресивне спілкування
тільки шкодить. Мабуть, вкрай важливо доносити факти та розказувати про страждання тварин, інакше людина сама не буде шукати та переглядати цю інформацію
Є така класна фраза: роби що маєш, а там що буде те то й буде.
Можливо треба ще підтримка малого, але етичного бізнесу з боку держави?
Я не думаю, що нам потрібна підтримка, нехай краще не заважають 🙂
Перш за все має бути попит. З часів карантину біля нас закрилось п’ять веганських закладів. До карантину в нас були іноземці, а за статистикою 40% іноземців, що подорожують, є веганами. Коли
почався карантин, подорожі припинились, а хто працював в офісі, той перейшов на віддалену роботу. Це вдарило по бізнесу.
То як ви втримались?
Ми працюємо самі, і нам вистачає лише на зарплату. На все інше і на розвиток бізнесу грошей не залишається. З іншого боку ми робимо нашу улюблену справу, із задоволенням.
Кожен має робити свою справу. Я не маю змоги змінити світ, але вірю, що кожен з нас може щось змінити біля себе.
Інтерв’ю провела: Олена Стужук, представниця UA Plant-Based
