Проста, смачна та поживна рослинна їжа — наше все! Тому UA Plant-Based завітали до невеличкого рослинної швидкоїжі Суп і Слойка та дізналися багато цікавого про їхнє призначення, меню й плани на майбутнє. Дізнаймося про них більше разом?
Привіт! Розкажете трішки про себе та свою команду?
Наша команда увібрала у себе увесь вир різномаїття, що може дати Харків. Різнобічні та цікаві люди, котрі мають етичну позицію, дотримуються рослинного харчування та розкривають себе як максимально неординарних особистостей. Кожна персона вже має чітку сформовану візію цього світу, яку вони несуть у собі та реалізують практично.
У нас немає професійних кухарів, але є люди, які грудьми постануть за нашу планету: небайдужі, емоційні та живі. Я, наприклад, за фахом літературний редактор. Можете уявити як затишне редагування у крісельці далеко від метушні на кухні.
Ми знаходимося у самому серці Харкова, на вулиці Науковій. Взагалі, моя мрія — це відкриття повноцінного, бодай невеличкого закладу десь у центрі міста. Хочу, щоб люди приходили до мене, наче до себе додому: спілкувалися, знайомилися, закохувалися… Мрію про такий невеликий світ, де кожному буде затишно і любо. Подивимося, як воно буде, може ви нас ще й у Києві побачите.
У чому вбачаєте своє призначення?
Я гадаю, що немає такої чітко сформованої сутності як призначення, а є тут і зараз, і надалі — якомога довше. Що я намагатимуся робити поки вистачить сил, так це допомагати людям і тваринам жити у злагоді. Я мрію зробити цей світ трохи щасливішим, готуючи смачні веганські страви. Ми працюємо щоденно, крім неділі: у цей день ми з командою йдемо годувати безхатченків у межах проєкту Food Not Bombs.
Чи відчуваєте, що в Україну приходить рослинне харчування?
Я думала, що мені здається. Я гадала, що марю! Бо стільки років пройшло з того часу, як ми почали етичне життя, і тут — наче шторм або вихор, звідусіль на нас почали надходити рослинні альтернативи! Алілуя, як то кажуть.
Розкажіть трішки про свій асортимент. Що користується найбільшою популярністю із запропонованого в закладі ?
Наш асортимент поки не надто великий, але всі страви дуже поживні та ситні, інколи навіть екстремально ситні! У нас є класика веганської кухні — фалафель у лаваші, ніжні супчики, яскраві піцети та соковиті бургери. Усього потрошку, і усе смачненьке.
Найбільшою популярністю в нас користуються декілька позицій: фаворитом є піцета Михайлівська, яку названо на честь мого улюбленого блогера Михайла Вегана. До її складу входять ковбаски, які я роблю за його рецептом. Люди просто обожнюють їх!Також хлопчики та дівчатка полюбляють ноу-фіш бургери з тофу та соковитими овочами. Це любов з томатним крем-супом, що подається з джерками, які ми також в’ялимо власноруч.
Взагалі, у нас якось так усе замовляють, з цим пощастило. Нещодавно почали готувати сінабони, і вони одразу стали one love серед людей!
Чи вважаєте, що робота у сфері рослинного харчування є перспективною?
Так, так і ще раз так! Взагалі вважаю, що як не ми, то хто? На Україну чекає неймовірна хвиля етичного фуду!
Чи є у вас поради для тих, хто тільки починає свою справу?
Порад багацько, але найголовніша: читайте книжки про вашу справу. Ось хочете відкрити стріт фуд — є книги на цю тему, не лінуйтеся, обов’язково прочитайте. Двійко годин вбережуть вас від десятків помилок.
Також раджу шукати людей, обізнаних у вашій справі та консультуватися з ними. А ще не боятися робити навпаки. Імпровізація — наше все!
Пам’ятайте, що страшно не почати, а проґавити свій шанс.
Чому обрали саме форма street food? Чи плануєте розробляти ще якісь рослинні смаколики?
У нас саме стріт-фуд, бо то є моя давня і таємна любов. Вже, мабуть, понад 20 років — ще з тих часів, коли матуся працювала у невеликій комірці на колесах з хот-догами. Гадаю, що моя кухня добре зображає мій внутрішній світ. Я людина проста, і взагалі якось висока кухня — це не те щоб дуже моє. Люблю готувати прості страви, головна умова — щоб вони були смачні та поживні. Я завжди у русі, і ніколи не вистачало часу нормально поїсти, тому й кухня в мене така. Ти от біжиш собі, а потім вжух — виймаєш слоєчку з кишеньки, відчуваєш її аромат, і усе, світ зупиняється. Геніальність у простоті.
Під час роботи на кухні у мене викликає найбільший захват і любов приготування піцети. Той п’янкий аромат розплавленої веганської фети, що вкриває томатний соус та духмяні спеції… це просто пісня.
Ми постійно доповнюємо меню, десь зо три рази на місяць, якщо не частіше. Додали піцети з рослинним сиром, сінабончики, лаваші з ковбасками, та ще, і ще, і так до нескінченності! Обожнюю рослинну їжу за те, що вона є безмежним простором для творчості та експериментів.
А ще, у перспективі ми думаємо про власне виробництво, на кшталт Vegetus. Бо такого рослинного оселедця, соковитих фалафелів та неймовірних сосисок ніде немає, а іноді так хочеться саме їх…
Що може зробити свідомий бізнес і кожна людина персонально аби зберегти нашу планету для майбутніх поколінь?
Не розширятися. Взагалі, вважаю, що майбутнє за малим бізнесом, бо чим ти менше, тим більш свідомим є твій шлях. Як казав дядько Бен (дядько Пітера Паркера, з фільму Spider man) — велика сила то є велика відповідальність.
Вважаю, що не обов’язково намагатися закрити усі гештальти одразу, але потрібно починати хоч з чогось: як корпорації, так і людині. Одна невелика еко-звичка тягне за собою інші. Почнете з веганства, підтягнеться й сортування. Етичні звички завжди ходять пліч о пліч, і у будь-який момент перетворюються зі звичок у спосіб життя.
Чи було важко спочатку? Які труднощі траплялися?
Так. Важко. Є і буде.
Маючи заклад громадського харчування, навіть такий невеликий як наш, завжди необхідно бути активними, фізично і психологічно. Жодної слабинки. Вдень праця на кухні, ввечері справи кухні, а вночі сниться те, що було вдень і ввечері — і так 24/7.
Чи важко це? Однозначно. Але воно того варте.
Моя порада для тих, хто починає працювати над створенням кафе: делегуйте усе, що можна делегувати — ні в якому разі не беріть геть усе на себе, навіть якщо бракує фінансів. Без вас не буде вашої справи: без ваших ідей, натхнення, дій. А для того, щоб усе це з’явилося, необхідно давати відпочинок мозку та рукам.
Бережіть себе, будь ласка.
