Ми майже завжди заявляємо, що воліємо купувати продукти, які є етичними, екологічними та корисними. Але дослідження знов і знов показують, що насправді рушійною силою вибору їжі є вартість, зручність і смак. Але понад усе — ціна, бо люди люблять недорогу їжу.
Паритет цін на рослинне м’ясо
Ось чому питання про паритет цін на рослинні продукти є гострою темою. Низька ціна на рослинне м’ясо є рушійною силою вибору та справді має значення. Наразі рослинні альтернативи коштують, в середньому, на 200% більше за м’ясні продукти.
Ось чому європейський молочний комітет намагається зупинити продаж рослинної продукції у традиційно «молочному» пакуванні. Якщо постачальникам рослинних продуктів доведеться використовувати інше пакування, це може ускладнити виробництво рослинних альтернатив і, що критично, дорожче їх продавати.
Але уроки з інших галузей промисловості (наприклад, електромобілів) показують, що з розвитком технологій і зростанням попиту на нову продукцію, паритет цін прийде. Але коли це станеться для рослинних альтернатив м’яса? Чи справді це може покласти край неетичним м’ясним продуктам, які наразі дешевші та популярніші?
«Парадигма дешевої їжі»
Ми любимо бюджетну їжу. Як писала команда британського уряду Behavioral Insights Team у своєму звіті A Menu For Change, ціна (поряд зі зручністю та смаком) є найважливішим фактором під час покупок. Це стосується і здорових альтернативних продуктів.
Це не наша провина. Супермаркети, реклама та державна політика витратили 70 років на створення того, що експерт з питань харчування професор Тім Ленг називає нашою «парадигмою дешевої їжі».
Особливо це стосується Великобританії та США. Поряд із Сінгапуром, це три найдешевші продовольчі ринки у світі. У Великобританії люди витрачають лише 8% свого домашнього бюджету на їжу. Це найдешевший показник у Західній Європі. Греки витрачають 16%, перуанці 26%, а нігерійці 59%.
Водночас Великобританія має найвищий рівень продовольчої бідності в Європі, де люди не можуть дозволити собі здорові продукти. Ця парадигма дешевої їжі виникла під час Другої світової війни: тоді фермерів змусили вирощувати їжу в більшій кількості, швидше та дешевше. Вони були героями, котрі годували країну під війни та відновлювали її після.
Фермери виконували те, про що їх просили. Вони почали використовувати хімічні речовини та пестициди, відмовилися від ротаційного землеробства та замінили його монокультурами. Їжа дедалі дешевшала: в супермаркетах виникли цінові війни, які тривають і досі. Ми втратили зв’язок зі справжньою вартістю їжі.
Але якою ціною?
За даними Комісії з питань продовольства, сільського господарства та сільської місцевості Великобританії, справжньою ціною дешевих продуктів є «криза охорони здоров’я та руйнування навколишнього середовища». Минулого місяця звіт Chatham House та ООН проголосив: «<a href="http://<!– wp:paragraph –> <p>За даними Комісії з питань продовольства, сільського господарства та сільської місцевості Великобританії, справжньою ціною дешевих продуктів є «<a href="https://www.chathamhouse.org/2021/02/food-system-impacts-biodiversity-loss/02-how-todays-food-system-drives-biodiversity-loss">криза охорони здоров'я та руйнування навколишнього середовища</a>». Минулого місяця звіт Chatham House та ООН проголосив: «Дешева їжа руйнує природний світ». Постійне економічне зростання підтримує надмірну ефективність сільського господарства та посилює економічну конкуренцію шляхом лібералізації торгівлі.</p> Дешева їжа руйнує природний світ». Постійне економічне зростання підтримує надмірну ефективність сільського господарства та посилює економічну конкуренцію шляхом лібералізації торгівлі.
Також, як правило, дешеві продукти довше переробляються. У Великобританії люди їдять найбільше ультраобробленої їжі в Європі: майже 50% раціону. Порівняйте це з приблизно 11% в Італії або 16% в Португалії. Це суттєво збільшує частоту діабету другого типу та інших серйозних проблем зі здоров’ям.
Цінова трансформація
Очевидно, що нам потрібна трансформація їжі. І це включає ціну, яку ми за неї платимо.
Ми мусимо просити тих, хто може собі це дозволити, платити більше, водночас підтримувати тих, хто перебуває в поганій продовольчій ситуації. Ми також знаємо, що повноцінне рослинне харчування може бути набагато дешевшим, ніж їжа тваринного походження.
Якщо ми хочемо, щоб зміни відбулися швидко, нам доведеться заохочувати людей відмовлятися від м’яса на користь рослинного харчування. Найшвидший спосіб це зробити — через ціноутворення.
То коли це станеться? Буде три етапи.
До 2023 року: білки на рослинній основі
Ще у 2019 році незалежний аналітичний центр Rethink X оприлюднив свій звіт про майбутнє сільського господарства. Цей аналіз припустив, що паритет цін між м’ясом рослинного походження та звичайним м’ясом прийде десь між 2021–23. Вони написали, що коли це станеться, впровадження більш рослинної їжі збільшиться та пришвидшиться в геометричній прогресії.
Ось чому такі компанії, як Impossible Foods, продовжують знижувати ціни, щоб стимулювати попит, знаючи, що ціновий паритет збільшить не тільки продажі, але й обізнаність та прийняття нових продуктів.
Чи близькі ми до переломного моменту?
Наразі придбання рослинних альтернатив два рази на тиждень буде коштувати додаткових 35 фунтів стерлінгів на рік для жителя Великобританії, повідомив представник Insure4Sport, який проводив порівняння витрат. Наразі люди платять надзвичайну ціну за рослинні новинки, проте це не триватиме вічно!
Заводи-виробники знають, що їм потрібно конкурувати за ціною. Попит зростає: згідно з дослідженням The Good Food Institute, у 2019 році попит на м’ясо рослинного походження зріс на 18%, а на рослинну категорію в цілому на 11%.
Зараз більше людей, ніж будь-коли, хочуть мати доступ до рослинних варіантів. Нові дослідження від The Vegan Society показали, що кожен третій вважає, що уряд повинен сприяти рослинному харчуванню для вирішення нинішньої надзвичайної кліматичної ситуації.
Нещодавно Білл Гейтс закликав людей купувати рослинне м’ясо та знижувати ціну на нього. «Ви можете надіслати сигнал ринку, що хочете купувати екологічні альтернативи та готові платити за них», – сказав він ВВС.
Супермаркети будуть керувати цією різницею. Якщо компанія Tesco встановить ціль щодо зростання продажів рослинного м’яса на 300%, вони все одно захочуть конкурувати за ціною.Тож, можливо, прогноз Rethink X про те, що ми досягнемо цінового паритету для наявних товарів до 2023 року, не за горами.
Але як щодо нового світу, де м’ясо вирощують в лабораторії на клітинному рівні?
До 2030 року: культивовані білки
Культивоване м’ясо — це справжнє м’ясо, молоко чи морепродукти, створені без участі тварин. Їх вирощують або ферментують у чанах або виробляють іншими способами, котрі не потребують тварин (на початку виробництва використовували сироватку від забитих телят, але нові процедури розробляються без смерті тварин).
Rethink X також передбачав, що до 2030 року в американському сільському господарстві буде на 50% менше корів. Згідно з прогнозами, після того, як корови зникнуть в Америці, решта країн світу, а також інші м’ясні галузі підуть за нею. Причина цього не етика, а технології.
Вірніше, те, що це називають «руйнування білкової індустрії, спричинене економікою». За прогнозами, до 2030 року технології культивування клітин вироблятимуть «білки в п’ять разів дешевші, ніж наявні тваринні». Цей звіт був теоретичним. Та чи було це просто мрією?
Цінова конкуренція
Що ж, два нові дослідження, опубліковані на початку березня 2021 року, вважають, що це відбудеться до 2030 року. Дослідження The Good Food Institute базуються на фактичних даних наявних виробників та припускають, що «культивоване м’ясо зможе конкурувати за вартістю та мати менший екологічний відбиток у порівнянні зі звичайним виробництвом м’яса менше ніж за 10 років».
Цифри вражають. Аналіз життєвого циклу та техніко-економічна оцінка свідчать про те, що в порівнянні з м’ясом корів, штучно вирощене м’ясо вироблятиме на 92% менше парникових газів, на 93% менше забруднюватиме повітря та використовуватиме на 95% менше землі. А за умови використання відновлюваної енергії, потрібно буде на 78% менше води. Також, коронавірус зробив тваринне сільське господарство дорожчим і підкреслив його критичну роль як середовища для розмноження зоонозних пандемій.
Отже, очікуємо паритет цін на рослинні бургери до 2023 року, а на культивовані бургери до 2030.
До 2035 року: кінець продуктів тваринного походження?
Однак Rethink X стверджує, що ми не тільки досягнемо цінового паритету на рослинне м’ясо. За їхніми прогнозами, до 2035 року культивовані альтернативи будуть у 10 разів дешевші, ніж продукти тваринного походження. Вони припускають, що середня сім’я, мотивована ціною при виборі продуктів, заощадить понад 1200 доларів на витратах на їжу.
До того ж ці «гуманні» білки будуть: «поживніші, корисніші, кращого смаку та зручніші, з майже немислимим різноманіттям… сучасні харчові продукти будуть якіснішими та коштуватимуть більш ніж удвічі менше за продукти тваринного походження, які вони замінюють».
Дослідження, замовлені The Good Food Institute, свідчать про те, що ми рухаємось у цьому напрямку. З етичної точки зору, оскільки продукти на рослинній основі та без забою тварин стають нормою, колись люди будуть дивуватися, що багато років тому ми вбивали стільки тварин просто заради їжі.
Проєкт UA Plant-Based працює в Україні саме з цією метою: створити гідні умови для розвитку рослинного бізнесу та змінити суспільну думку про рослинні альтернативи. Як і весь світ, наша країна рухається в plant-based напрямку і попит на альтернативні білки невпинно зростає. Саме час звернути увагу на цей напрямок і стати його рушійною силою. Тож долучайтеся до нашої кампанії!
Джерело: https://plantbasednews.org/
Переклад: Оля Тройникова
