Щороку Організація Об’єднаних Націй відзначає Всесвітній день соціальної справедливості на знак визнання необхідності побудови більш справедливого та інклюзивного світу. Центральна тема 2022 року була зосереджена на «подоланні бар’єрів та розкритті можливостей для соціальної справедливості».
У цьому світлі було досліджено чотири причини, через які перехід на рослинне харчування може стати потужним способом просування справедливості у сільському господарстві та за його межами.
1. Рослинне харчування сприяє екологічній справедливості
Соціально, економічно, політично чи іншим чином маргіналізовані непомірно страждають від зміни клімату та погіршення стану навколишнього середовища, що посилюється тваринництвом.
Наприклад, уразливі спільноти часто розташовані найближче до основних джерел забруднення, таких як промислові ферми. Відомим прикладом є американський штат Північна Кароліна, який відомий великою кількістю свиноферм. Дослідження, проведені з 1990-х років, показали, що ці великомасштабні операції з годівлі зосереджені в районах з високою чисельністю меншин. Виробляючи приголомшливу кількість відходів, свиноферми є значними забруднювачами навколишнього повітря, води та ґрунту і часто наражають на ризик здоров’я громад. Перехід на рослинне харчування може пом’якшити ці жахливі наслідки. На продукти тваринного походження припадає близько 20% глобальних викидів парникових газів, зокрема 32% глобальних антропогенних викидів метану, газу набагато потужнішого, ніж CO2. З іншого боку, продукти рослинного походження мають набагато менший вплив на навколишнє середовище. Підраховано, що перехід на рослинне харчування може скоротити сільськогосподарські викиди в країнах з високим рівнем доходу на 61%. Таким чином, це допомагає не лише планеті, а й тим, хто страждає від її руйнування.
2. Рослинне харчування зменшує вирубку лісів
Тваринництво не тільки робить значний внесок у викиди парникових газів, а і є одним з основних факторів знеліснення, що часто негативно позначається на місцевих спільнотах. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, у період з 2000 по 2018 рік зростання сільського господарства призвело до майже 90% глобального знеліснення. Більшість цього може бути пов’язана з тваринництвом, яке використовує близько 83% світових сільськогосподарських угідь. Це становить площу, рівну Північній та Південній Америці разом узятих. Насправді майже 70% розчищених земель в Амазонці, найбільшому тропічному лісі, що залишився у світі, використовується для випасу худоби.
На додаток до величезних збитків, які збезлісення завдає біорізноманіттю, воно також має тяжкі наслідки для місцевих, часто корінних громад, кошти для існування яких залежать від лісів. Для цих людей знищення лісів та їхнє наступне насильницьке переміщення позбавляє їх не лише життєво важливих продуктів та матеріалів, а і землі, культурної спадщини та традицій. Наприклад, у лісі Гран-Чако, другому за величиною лісі в Південній Америці, проживає близько 35 корінних громад, багато з яких досі ведуть традиційний спосіб життя мисливців-збирачів. Вирубування лісів для розширення сільськогосподарських угідь позбавило багатьох з них будинків і посилило їхню вразливість.
3. Рослинне харчування мінімізує зоонози та стійкість до антибіотиків
Вирубування лісів також є основою серйозної загрози громадському здоров’ю, пов’язаної з промисловим тваринництвом: зоонозних захворювань. Зооноз — це інфекційне захворювання, що передається від тварин людині. Добре відомими прикладами таких захворювань є ВІЛ та свинячий грип, і все більше даних свідчить про те, що вірус COVID-19 також виник у тварин. За оцінками, близько 75% нових інфекційних захворювань та 60% всіх інфекційних захворювань людини є зоонозами, що викликають близько 2,5 мільярдів випадків захворювання та 2,7 мільйона смертей щорічно.
Руйнівні наслідки таких спалахів хвороб часто непомірно лягають на плечі маргіналізованих громад. Дослідження 2020 року показало, що у Великій Британії майже всі етнічні меншини зазнавали вищого ризику смерті від COVID-19, ніж біле британське населення. Однією з причин цього є те, що групи меншин зі значно більшою ймовірністю працювали в секторах охорони здоров’я та соціального забезпечення і вже стикалися з високою поширеністю негативних станів здоров’я. Аналогічні результати було отримано й інших країнах, наприклад США.
Інтенсивне тваринництво є основним чинником зоонозного ризику. По-перше, як обговорювалося вище, тваринництво є основною причиною глобального збезлісення. Це значно скорочує природне довкілля диких тварин, витісняючи їх у міські райони, де тісний контакт із людиною збільшує ризик міжвидової передачі хвороб. По-друге, інтенсивне тваринництво є природним живильним середовищем для виникнення інфекційних захворювань: щільність поголів’я часто висока, умови утримання негігієнічні, а імунна система тварин сильно ослаблена через стрес і травми. Зрештою, ця ситуація посилюється збільшенням рівня стійкості до протимікробних препаратів, основною рушійною силою якої є тваринництво. Понад 70% світових антибіотиків використовують для тварин в інтенсивному тваринництві. Вживаючи продукти тваринного походження, ми привчаємо наш організм до цих ліків і ризикуємо стати несприйнятливими до їх захисних ефектів, коли вони дійсно знадобляться.
4. Харчування на рослинній основі уникає шкідливих умов роботи на бійнях
Зрештою, рослинне харчування дозволяє уникнути шкідливих побічних ефектів м’ясопереробної промисловості. Забій та перероблювання свійських тварин є неминучим наслідком вживання м’ясних продуктів. Крім страждань тварин цей високоіндустріальний процес також лягає важким тягарем на самих працівників скотобоєнь.
Справді, перероблювання м’яса пов’язане не тільки з важкою фізичною працею, яка може призвести до серйозних травм, але і з важким психологічним напруженням. У той час як вплив пакування м’яса на здоров’я залишається недостатньо вивченим, все більше даних свідчить про високу поширеність проблем із психічним здоров’ям серед працівників скотобоєнь. Систематичний огляд літератури, проведений у 2021 році, виявив значні докази вищого рівня депресії, тривоги та психозів, при цьому робітники повідомляли про високий рівень стресу та симптоми травм.
У багатьох країнах працівники скотобоєнь з більшою ймовірністю належать до соціально-економічних та расових меншин, що робить їх ще більш уразливими для небезпек зоонозних захворювань, описаних вище. Справді, в усьому світі скотобійні, які продовжували працювати під час пандемії COVID-19, часто перетворювалися на осередки зараження, наражаючи на ризик працівників та спільноти.
Харчування на рослинній основі далеке від досконалості з етичної та екологічної точки зору, і ми повинні пам’ятати, що вирощування фруктів, овочів, горіхів та бобових також може бути пов’язане із деякими неетичними методами. Однак, скоротивши споживання продуктів тваринного походження, ми можемо зменшити та уникнути багатьох згубних соціальних несправедливостей, які є невіддільною частиною індустріального тваринництва. Зрештою, рослинне харчування є потужною нагодою побудувати більш здоровий, справедливий і стійкий світ.
Джерело: ProVeg
Переклад та адаптація: Оля Тройнікова
