Чи змінить інвестиційний бум на виробництво альтернативного м’яса нашу систему харчування, якщо ми водночас не будемо інвестувати в зменшення вживання м’яса?
У середині березня некомерційний проєкт з поширення альтернативних білків Good Food Institute оприлюднив дані, які свідчать, що інвестиції в ринок альтернативного м’яса зросли у 2020 році та досягли рекордного рівня в 3,1 млрд доларів. Компанії, орієнтовані на створення рослинного м’яса, яєць і молочних продуктів (на відміну від ферментації та клітинних технологій), становили левову частку цього непередбаченого фінансового успіху, отримавши втричі більше капіталу, ніж було залучено у 2019 році. У звіті GFI, Корпорація Boston Consulting Group і Blue Horizon прогнозували, що до 2035 року частка альтернативного м’яса становитиме 11% світового ринку білка, щорічно зростаючи до 97 мільйонів тонн з теперішніх 13 мільйонів. А через кілька днів після публікації журнал Food Dive повідомив, що кількість людей, які вживають тваринне м’ясо в їжу, знизилось з 85% у 2019 році до 71% у 2020 році.
Ці новини додали прихильникам альтернативного м’яса багато причин для оптимізму. GFI оприлюднив заяву старшого спеціаліста із залучення інвесторів Шарін Мюррей, яка вітає спільноту інвесторів з «пробудженням величезного соціального та економічного потенціалу харчових технологій задля кардинальної трансформації наявної системи харчування».
Девід Бензакен керує компанією Moonshot Collaborative, що досліджує споживання їжі рослинного походження. Він розповів виданню The Counter, що зростання фінансування переважно «традиційних інституційних інвесторів» в Азії — це «кульмінація того, що все більше людей хочуть харчуватися за флекситаріанською моделлю, а інвестори визнають масштабність ризиків від тваринництва».
З усім тим, за останній рік продажі м’яса зросли на 19,2%, зокрема яловичини з Бразилії, яка є постійним правопорушником в галузі вирубки тропічних лісів для скотарства. І хоча такі гіганти харчової промисловості, як Tyson і Cargill, увійшли в простір альтернативного м’яса, а McDonald’s щойно підписав трирічну угоду про бургер з рослинного м’яса «McPlant» з компанією Beyond Meat, — вони ще не заявили про синхронне зобов’язання зменшити виробництва продукції тваринництва. У просторі, сформованому екологічно свідомими та зацікавленими в добробуті тварин активістами, залишається питання, чи дійсно зростання інвестицій трансформують проблематичну харчову систему — або ж просто створюють паралельну.
«Люди, які обирають рослинні бургери в МакДональдз і Бургер Кінг, перетворюють ці опції на норму та водночас роблять їх більш доступними. Я хотіла б, щоб відомі на весь світ корпорації занурились і взяли на себе зобов’язання зменшити виробництво яловичини — ми перебуваємо в розпалі кліматичних змін та кризи вимирання, і це вкрай терміново», — сказала Стефані Фельдштейн, директорка з питань населення та сталого розвитку Центру біологічного різноманіття в Тусоні, штат Арізона. Вона вважає інвестиції в рослинне м’ясо «першим кроком», на якому корпорації можуть побачити, що бургери на рослинній основі приносять прибуток.
Прибутковість, за її словами, базується на тому, що американці вже на порозі «масових культурних змін». І старт змін починається з того, що вони зможуть вибирати недорогі альтернативи яловичини та курятини.
Бензакен повідомив, що пандемія допомогла пришвидшити цей процес нормалізації.
«Жоден бізнес з рослинного харчування не закрився через COVID», — сказав він (посилання на закриття скотобоєнь в США через локдаун, що також було чинником збільшення імпорту бразильської яловичини). В результаті, за його словами, люди були змушені спробувати рослинні продукти, зіткнувшись із порожніми полицями для м’яса в супермаркеті. Він наполягає, що це був момент істини, який іде пліч-о-пліч з негативними реакціями споживачів проти м’ясної промисловості та вибору свідомішого шляху щодо власного харчування.
Бензакен також припускає, що гравці в галузі використовують рослинні білки, аби зробити свій бізнес більш «зеленим», маючи на увазі початкові проблеми компанії Tyson з його брендом «Raised and Rooted». Попри рекламу, продукція не була на 100% веганською, що змусило компанію видалити яйця після отримання негативної реакції від споживачів. Крім того, за його словами, сервіси з надання харчових послуг мають обмежений бюджет та «слоти у пательнях для приготування їжі. До вегетаріанського гамбургера в меню швидкого харчування було 10 позицій», кожна з яких було з м’яса. «Зараз їх дев’ять-вісім, і рослинна продукція витісняє».
Фельдштейн також не схильна озвучувати скептицизм щодо інтересу корпорацій до альтернативного м’яса. Вона вважає, що ця галузь завжди виграє, навіть коли висловлюють сумнів у тому, чи достатньо прозорими є їхні мотиви. Фельдштейн вважає, що значення самого рослинного м’яса, незалежно від того, хто його виробляє, слід розглядати в сучасному контексті: «Альтернативне м’ясо не зростає як мильна бульбашка, це відбувається зі збільшенням попиту на білок. Його можна отримувати з альтернативного м’яса або з традиційного м’яса, а вплив на навколишнє середовище першого незначний у порівнянні з другим».
Для Фельдштейн головне питання, яке викликає занепокоєння, полягає в тому, що промислова система харчування змушує використовувати «менш досконалі та неекологічні інгредієнти», які наразі є єдиним джерелом для таких компаній, як Impossible Foods.
«Але довгострокова ціль досягти більш диверсифікованої та регіонально зорієнтованої системи харчування у порівнянні з нинішньою моделлю є підставою для підтримки альтернативних білків вже зараз», – додає Фельдштейн.
Ліннеа Лаестадіус, професорка з питань державної охорони здоров’я та адміністрації Університету Вісконсіна, штат Мілуокі, вважає, що маскування корпорацій під «зелений бізнес» є потенційно проблематичним в цьому секторі.
«Люди помічають, що в альтернативні білки вкладають багато грошей, і, коли надходить купа грошей, ризик появи поганих гравців зростає в геометричній прогресії», — каже вона. «Ми ніколи не можемо покладатися на те, що корпорації вирішать грати тільки хороші ролі», — це тенденція, яку вона називає криміногенною, «де всі стикаються і повинні залишатися конкурентоспроможними, і це ніколи не зміниться, якщо ми не побачимо зміни на політичному рівні».
Просто зосередження уваги на рослинних замінниках м’яса є занадто вузькою метою, вважає Лаестадій. Вона хотіла б бачити, щоб покупці вимагали прозорості як з м’ясних, так і з рослинних компаній щодо пошуку сировини, і щоб вона включала більше етичних інгредієнтів та кращі трудові норми — це питання, які можуть замовчуватись навіть веганськими компаніями: «На жаль, у нас дуже мало часу, щоб з цим всім розібратися. Це гра в балансування між комплексними політичними змінами та допомогою споживачам зробити кращий вибір їжі, яка їм справді подобається».
Наскільки подібні проблеми вплинуть на майбутні потоки фінансування, можна тільки здогадуватися. Однак, каже Бензакен, «інституційні інвестори усвідомлюють, що інтерес споживачів до рослинних продуктів не зменшується, і це вже не просто “мода”. Всі, хто робили ставку на раніше, помилилися».
Джерело: thecounter.org
Переклад: Олена Стужук