Якби щоразу, як сідати поїсти, ви ненароком скидали частину свого обіду на підлогу – вас би це вочевидь засмучувало.
Однак подібне щодня відбувається з харчовими продуктами в магазинах, ресторанах і навіть наших домівках. Ми цього просто не помічаємо.
З 2019 року 29 вересня офіційно є Міжнародним днем обізнаності про втрату їжі та харчові відходи. Цю тему нечасто підіймають в ЗМІ, хоча вона й стає нагальнішою з кожним роком. То що ж таке харчові відходи та чому нам варто їх скорочувати?
Масштабних виробництв без відходів не існує, і їжа – не виняток. Згідно з даними FAO, близько третини всієї виробленої у світі їжі (1.3 мільярдів тонн) зрештою не з’їдають. Ба більше, експерти переконані, що це консервативні розрахунки, а реальні обсяги значно більші.
Шлях продукту від збору врожаю до потрапляння на наші тарілки – довгий і багатоетапний. Тому варто відрізняти два поняття, що стосуються цієї теми: втрату продуктів та власне харчові відходи.
Втрати продуктів можуть виникати на будь-якому етапі від вирощування їжі до її потрапляння на полиці магазинів: це залишені на полях врожаї, зіпсовані під час транспортування фрукти, браковані на виробництві товари тощо.
Подібні втрати можна мінімізувати, однак вони є невіддільною частиною виробництва, на яку складно повпливати ззовні. Вони становлять близько 14% від усіх створених у світі продуктів.
Харчові ж відходи трапляються на рівні споживання: у закладах харчування і в кейтерингу, в супермаркетах і домогосподарствах.
Згідно з оцінками цьогорічного звіту ЮНЕП про індекс харчових відходів, у 2019 році було викинуто близько 931 млн тонн продуктів, що становить понад 17% всієї виробленої у світі їжі. Це одна з найсерйозніших проблем сучасного ринку, масштаби та наслідки якої досі приховані від споживачів.
Для виробництва їжі потрібні земля, вода, енергія та добрива, і цей процес має неабиякий вплив на навколишнє середовище.
Звісно, створення харчових продуктів є необхідним процесом, однак його ефективність та екологічність наразі далекі від оптимальних.
Дослідження 2018 року показало, що майже чверть викидів парникових газів від харчових продуктів виникають через їжу, котру втрачають у ланцюгах постачання або на споживчому рівні.
Це означає, що викиди від продуктів становлять понад 6% загальних глобальних викидів парникових газів, а це приблизно в три рази більше загальносвітових викидів від авіації.
Окрім того, викинута їжа зрештою потрапляє на звалища разом з іншим неорганічним сміттям, де починає гнити та виділяти метан – парниковий газ, котрий в рази потужніший, ніж вуглекислий газ.
Загальний об’єм води, яку використовують щороку для виробництва втраченої або викинутої їжі, становить 250 кубічних кілометрів, що втричі перевищує об’єм Женевського озера.
Ба більше, для створення цих продуктів використовують майже третину світової сільськогосподарської площі, котра могла б бути середовищем існування багатьох видів рослин і тварин.
Нарешті, за оцінками FAO, від 720 до 811 мільйонів людей голодували у 2020 році, і приголомшливі 3 мільярди людей не можуть дозволити собі здорове харчування.
Кількість втраченої або викинутої їжі щорічно коштує 2,6 трильйона доларів США: цього більш ніж достатньо, аби чотири рази нагодувати всіх голодних людей у світі, тим паче переважна кількість втрачених продуктів є цілком придатними для споживання.
Скорочення кількості харчових відходів матиме різносторонні переваги для людей і нашої планети: це покращить продовольчу безпеку, допоможе у розв’язанні проблеми зміни клімату, заощадить гроші та зменшить тиск на обмежені ресурси та біорізноманіття.
Тож Міжнародний день обізнаності про втрату їжі та харчові відходи має на меті привернути увагу до цієї проблеми, а також надати практичні рекомендації щодо її розв’язання.
Що ж ми можемо зробити, аби викидати менше їжі у власному господарстві?
Ось кілька практичних рекомендацій.
Купуйте стільки продуктів, скільки зможете з’їсти
Придбання надмірної кількості продуктів є найсуттєвішим фактором у збільшенні кількості харчових відходів.
Бажання купити їжу наперед чи взяти кілька улюблених соусів зі знижкою призводить до того, що продукти доходять свого терміну придатності набагато раніше, ніж ми встигаємо їх з’їсти.
Плануйте своє меню принаймні на кілька днів вперед і уважно стежте за вмістом холодильника: так ви будете точно знати, які продукти вам потрібні, а які можна придбати наступного разу.
А коли купуєте товари зі знижками – беріть у великій кількості лише ті, що дійсно зможете швидко використати, або ж які довго зберігаються.
Обирайте неідеальну продукцію
Зависокі стандарти щодо зовнішнього вигляду продукції спричиняють величезну кількість харчових відходів на рівні супермаркетів.
Переважна більшість споживачів обирають найкрасивіші фрукти, найяскравіші овочі та готову продукцію в ідеальному пакуванні, а залишена продукція зрештою опиняється на звалищі.
Водночас морква незвичної форми чи злегка потемнілі яблука цілком придатні для споживання, а пом’ятість пакування не має жодного впливу на продукт всередині.
Зберігайте їжу правильно
Різні продукти мають свої оптимальні умови зберігання, тож переконайтеся, що ви їх дотримуєтеся.
Наприклад, деякі фрукти й овочі (банани, авокадо, помідори) при дозріванні виділяють природний газ етилен, внаслідок чого продукти поряд із ними псуються швидше – тож їх краще зберігати окремо.
Свіжі ягоди краще не мити відразу, адже так на них швидше з’являється пліснява, а хліб дійсно краще зберігати в холодильнику.
Згадайте про морозильну камеру
Вона призначена не тільки для льоду та вареників. Насправді можна заморожувати майже всі види продуктів і навіть готових страв, розклавши їх на порції у герметичні контейнери чи пакети.
Таким чином можна довше зберігати залишки супів і гарнірів, які часто готують надміру. Або ж заздалегідь планувати швидкі вечері, котрі необхідно буде тільки розморозити в духовці.
Вивчіть кілька кулінарних zero-waste лайфхаків
Наприклад, не викидайте шкірки й бадилля від овочів і зелені, а заморожуйте у великому герметичному пакеті: пізніше з них можна приготувати насичений овочевий бульйон.
Так само можна готувати крутони з підсохлого хліба, смузі з переспілих фруктів, або ж запечені чипси з картопляного лушпиння.
Замовляйте раціонально
Опинившись у ресторані, часто хочеться спробувати якомога більше різних страв, особливо якщо ми переглядаємо меню вже голодними.
Водночас 26% всіх харчових відходів надходять із закладів харчування: клієнти часто замовляють набагато більше, ніж насправді можуть з’їсти, а забирати з собою залишки вважають неприйнятним.
Тож намагайтеся свідоміше ставитися до своїх замовлень: краще зачекати доки приготують додаткову страву, аніж залишити кілька незакінчених тарілок.
Використовуйте метод FIFO
FIFO означає “first in, first out” (перший прийшов, перший вийшов) і є способом організації їжі, котрий використовують ресторани та продуктові магазини.
Розміщуйте нещодавно придбані продукти у задній частині шафи чи холодильника, і спершу вживайте їжу, котра була придбана раніше.
Така організація холодильника й кухні допоможе відстежувати наявні продукти, визначати ті, що слід приготувати першими, а також зменшить кількість харчових відходів.Наприклад, якщо ви зберігаєте багато консервних банок, переконайтеся, що ті, які найближчі до терміну придатності, знаходяться в передній частині шафи, і спочатку використовуйте саме їх.
Зробіть свій раціон більш рослинним
Згідно з Faunalytics, перехід від стандартної до вегетаріанської дієти може мати такі ж переваги для навколишнього середовища, як усунення всіх втрат продуктів на роздрібному та споживчому ринках.
Доведено, що збалансоване та різноманітне рослинне харчування підходить для людей всіх вікових груп і має багато переваг для здоров’я.
До того ж існує чимало ресурсів, які допоможуть вам у переході: наприклад, безплатна десятиденна інформаційна програма Plant-Based Challenge від проєкту UA Plant-Based.
Зрештою, існує безліч способів раціональнішого використання продуктів, котрі допоможуть вам зменшити харчові відходи, зекономити час і гроші, а також зберегти дорогоцінні ресурси Землі.
Доведено: екологічно свідомі дії призводять до кращого самопочуття, тож навіть мінімальні зміни у придбанні, приготуванні та споживанні їжі зроблять ваше домогосподарство екологічнішим, а ваше самопочуття – ліпшим.
Алевтина Козачок, координаторка кампанії UA Plant-Based, спеціально для УП.Життя
