Вчені попередили, що глобальне споживання м’яса та молочних продуктів має скоротитися, якщо ми хочемо боротися з кліматичною кризою. Але зміна харчових звичок залишається величезною перешкодою. Нові дослідження, проведені у всьому світі, показують, що демонстрація екологічного аспекту продуктів є ключем до того, щоб переконати людей вибирати рослинні страви.
Дослідження, проведене Школою громадської охорони здоров’я Блумберг при Університеті Джона Хопкінса, показало, що додавання у меню маркування щодо впливу продуктів на клімат сильно вплинуло на вибір відвідувачів у закладах швидкого харчування. У статті, опублікованій онлайн в JAMA Network Open, дослідники дійшли висновку, що маркери з позначенням високого та низького впливу на клімат призвели до істотного скорочення вибору червоного м’яса серед більш ніж 5000 учасників, які брали участь у дослідженні в США.
Учасники були поділені на три групи, кожна з яких отримала різні зразки меню гамбургерів: одні мали «високий екологічний вплив» на стравах з яловичини, інші «низький екологічний вплив» на вегетаріанських стравах, рибі та курці, а останні не мали кліматичного маркування взагалі. У групі «високої дії» спостерігалося різке скорочення вибору яловичини (23%), тоді як ярлики «низького впливу» мали менший ефект (10%).
На тваринництво припадає близько 20% глобальних викидів парникових газів, причому яловичина є найважчим тягарем для клімату. Через інтенсивне землекористування і викид метану в атмосферу тільки на розведення великої рогатої худоби припадає чверть усіх світових викидів харчових продуктів.
«Маркування меню, особливо етикетки, що попереджають про значний вплив тих чи інших продуктів на клімат, може бути ефективною стратегією для заохочення вибору більш екологічних страв», — пояснює провідна авторка і доцент Джулія Вольфсон, докторка філософії.
Ці дані відображають результати окремого британського дослідження, опублікованого у журналі Behavioral Public Policy та проведеного дослідниками з університету Брістоль. Виявилося, що рейтинги «світлофора», які вказують на екологічність страв у меню, значно збільшили вибір екологічно чистих рослинних страв.
Понад 1300 дорослим було надано різні зразки меню додатка для доставки їжі. Меню містило три буріто, кожен з яких містив інформацію про вплив на навколишнє середовище, калорії та рівень гостроти. Усі три варіанти буріто (яловичий, курячий та вегетаріанський) коштували однаково.
Близько третини учасників контрольної групи, якій дали звичайне меню, вибрали буріто з яловичиною. Серед тих, кому дали меню з екомаркуванням, замовлення на яловичину впали до 16%. Меню з екомаркуванням призвело до того, що 14% обрали вегетаріанський варіант, тоді як у контрольній групі лише 9% прийняли таке рішення.
Кліматичні етикетки були ефективні не лише у просуванні вибору страв на рослинній основі. Дослідження також дійшло висновку, що споживачі неупереджено ставляться до меню з інформацією про довкілля, на відміну, скажімо, від маркувань веганських страв.
«Дещо дивно, що учасники позитивно поставилися до екологічного маркування, і 90% підтримали цю ідею», — сказала провідна авторка і наукова співробітниця Кеті Делойд. «Наші результати показують, що майбутня політика може включати обов’язкове екомаркування харчових продуктів як спосіб просування більш сталого харчування».
Одна з причин успіху кліматичних етикеток, ймовірно, пов’язана з тим, що багатьом споживачам просто не вистачає знань про те, що означає стале харчування.
Інше дослідження, опубліковане в журналі Appetite, показало, що більшість британців, особливо молоде покоління, готові вносити екологічні зміни у своє життя, але не роблять цього через невпевненість у тому, що саме необхідно робити.
«Ми були здивовані висновками», – розповідає професорка психології Борнмутського університету Кетрін Епплтон, яка керувала дослідженням. «Люди, здається, розуміють, що відповідальний спосіб життя передбачає менше польотів та користування автомобілем, більше перероблювання відходів. Але, схоже, не всі усвідомлюють вплив, який має зміна харчових звичок».
«Спочатку ми мали намір подивитися, як ми можемо спонукати людей їсти більше таких продуктів, як квасоля та бобові, але ми виявили, що люди досі не знають, чому це важливо», — додала вона.
Було проведено серію інтерв’ю з людьми та домогосподарствами з різними харчовими звичками. Згідно з результатами опитування, потрібно приділяти значно більше уваги підвищенню обізнаності громадськості щодо екологічно раціонального харчування та впливу вибору продуктів на планету.
Чи можемо ми «підштовхнути» відвідувачів у правильному напрямку?
Коли справа доходить до переконання найвитриваліших прихильників м’яса або тих, хто не хоче відмовитися від вживання м’яса, ідея «підштовхування» може спрацювати. Згідно з дослідженням Гентського університету, екомаркування може бути ефективним методом.
Дослідження, яке вперше було опубліковано в журналі Proceedings of The Nutrition Society у 2019 році, дійшло висновку, що м’які втручання, такі як інформація про клімат у меню, справді мотивують сталий вибір, не відштовхуючи споживачів. Відвідувачі можуть відчувати гордість, коли вони вибирають страви, позначені як екологічно чисті, і навіть негативне почуття провини, якщо вони знають, що певний продукт шкідливий для клімату.
Ці «підштовхування» можуть виявлятися у формі немовного спілкування. Нещодавнє дослідження, також проведене в Бельгії, показало, що кольори можуть використовуватися для попередження споживачів про те, чи є продукт екологічно безпечним. Це дослідження було вперше опубліковано в Інтернеті в журналі Appetite 21 грудня.
Джерело: Green Queen
Переклад: Оля Тройнікова
