Вже майже чверть століття 22 травня весь світ відзначає Міжнародний день біологічного різноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН задля привернення уваги до проблем навколишнього середовища.
Адже повітря, яким ми дихаємо, вода, яку ми п’ємо, і їжа, яку ми споживаємо, покладаються на біорізноманіття, але зараз воно переживає кризу через нас.
Що це означає для нашого майбутнього і чи можемо ми зупинити це?
Що ми знаємо про біорізноманіття?
Біорізноманіттям називають різноманітність життя на Землі у всіх її формах та у всіх взаємодіях. Звучить доволі широко? Це тому, що так воно і є, оскільки біологічне різноманіття – найскладніша риса нашої планети.
Біорізноманіття складається з декількох рівнів: від генетичного до рівня окремих особин, потім спільнот істот і, нарешті, цілих екосистем, таких як мангрові ліси або коралові рифи, де життя взаємодіє з фізичним середовищем.
Проте видове різноманіття стосується всіх живих істот, які живуть зараз на Землі, зокрема рослин, бактерій, тварин та людей. І це лише 2% від усіх видів, які коли-небудь існували. Решта 98% видів уже вимерли.
Біосфера Землі забезпечує наше повноцінне і здорове життя. І ось чому:
- Біорізноманіття задовольняє потребу у харчуванні людства. Завдяки наявності різних видів, люди можуть отримувати ресурси та харчові продукти для підтримки свого добробуту. Попри те, що 80% продовольчого запасу надходить з 20 видів рослин, люди використовують 40 000 видів для виробництва їжі, одягу та притулку.
- Завдяки біологічному різноманіттю вчені досягли значних успіхів у медичних відкриттях і знайшли ліки проти багатьох захворювань. Більш ніж половина вакцин та лікувальних препаратів мають природне походження. Ліки, отримані з компонентів природи, використовують понад 80% населення світу.
- Різноманіття біологічних видів також впливає на культурні цінності, оскільки слугує джерелом натхнення для артистів та митців. Види тварин та рослин є невіддільними частинами релігійної, культурної та національної ідентичності. Усі основні релігії включають елементи природи, і 231 вид офіційно використовується як національна символіка в 142 країнах.
У чому проблема?
Ми живемо в еру антропоцену: за останнє століття люди стали домінувати на планеті, сприяючи швидким змінам в екосистемах та масовим втратам видових популяцій по всій планеті.
Хоча Земля завжди переживала зміни та вимирання, сьогодні вони відбуваються з безпрецедентною швидкістю.
Отож сучасна втрата біорізноманіття тісно пов’язана з людською діяльністю. Основними антропогенними причинами зникнення видів є:
- Знищення середовища існування, тобто зникнення або зміна умов, необхідних для виживання тварин та рослин. Це впливає не тільки на окремі види, але і на стан глобальної екосистеми. Щорічно вирубують приблизно 15 мільярдів дерев. Понад 80% лісних видів світу втрачають природне середовище існування та зменшує продовольчі ресурси. Види, які не можуть мігрувати, просто вимирають.
- Надмірне використання, тобто нестабільне використання природних ресурсів, яке перевищує їхню здатність до відновлення. Надлишкове полювання, вилов риби, випасання худоби – це все є прикладами даного явища. Третина хребетних видів опинилися під загрозою вимирання саме через надмірну експлуатацію.
- Зміна клімату, пов’язана з глобальним потеплінням, яке спричинене використанням викопного палива промисловістю та іншими видами діяльності людини. Спалювання горючих корисних копалин призводить до виділення парникових газів, які посилюють поглинання теплової енергії й затримують тепло в атмосфері, впливаючи на температуру та характер опадів.
Що можна зробити?
Хорошою новиною є те, що в наших силах змінити власний спосіб життя, щоб забезпечити виживання видів та здоров’я та цілісність екологічних систем.
Зміна раціону з наданням переваги рослинній дієті вважається одним з найефективніших способів зменшити скорочення біорізноманіття.
Які переваги рослинного харчування у контексті біорізноманіття?
Промислове тваринництво має надзвичайно негативний вплив на довкілля. Серед найбільших проблем спричинених виробництвом продуктів тваринного походження можна виділити наступні:
- Виробництво м’яса вимагає величезної кількості енергії, оскільки необхідно не тільки вирощувати корми, щоб годувати тварин, але й використовувати паливо задля при вирощування, забою та транспортування тварин. Насправді на худобу та побічні продукти припадає 51% річних викидів парникових газів у світі. Отже, у тих, хто споживає м’ясо, парникові викиди приблизно вдвічі більші, ніж у тих, хто обирає рослинні продукти.
- Харчування тварин є найбільшим фактором, що сприяє втраті природного середовища існування диких видів. Виробництво м’яса потребує значних площ для вирощування худоби: щосекунди ділянка дощових лісів, еквівалентна футбольному полю, вирубується для випасу тварин. І загалом, за підрахунками, для традиційного раціону потрібно втричі більше землі, ніж для веганського.
- На відміну від більшості рослинних продуктів, для вирощування тварин потрібна величезна кількість води. Це пов’язано з тим, що у тваринництві вода використовується не тільки для втамування спраги тварин, а й для прибирання приміщень та забезпечення температурного режиму. Дослідження показало, що на виробництво 1 соєвого бургера витрачається 158 літрів води, тоді як на яловичий бургер – 2350 літрів, що в 14 разів більше.
Виробництво рослинної їжі – це ефективніше використання ресурсів, оскільки воно вимагає менше енергії, отриманої з викопного палива, а також менших площ землі та об’ємів води.
Вилучивши з раціону продукти тваринного походження, ми можемо зіграти важливу роль у зменшенні згубного впливу людства на біологічне різноманіття планети.
Авторка: Єлизавета Шоломова, спеціально для Рубрика
